Відкрита лекція с. Віталії Іванюк “Приватна власність як невід’ємне право особи у філософії Антоніо Розміні”

IMG_121311 листопада відбулась відкрита лекція с. Віталії Іванюк доктора філософії (PhD), монахині УГКЦ (Згромадження Сестер Мироносиць) з Івано-Франківська. В 2015 р. с. Віталія захистила докторську дисертацію на тему “Поняття людських прав у політичній думці Антоніо Розміні” під керівництвом проф. Даріо Антісері у Папському університеті Антоніанум у Римі. Вона висловлюється про професора Антізері як непересічну постать, як такого “що знав, як спонукати до роздумів та відкривати горизонти”, а також завжди наголошував на тому, що філософія не дає відповідей, але ставить питання. Він чи не єдиний філософ у світі, книги якого розходяться великими тиражами за короткий час.

Сестра Віталія так аргументує вибір теми свого дослідження: як для духо в
ної особи постать Розміні була для неї дуже близькою. Розміні пише високою мовою, і це є однією з причин, що його твори не є достатньо вивчені.  Антоніо Розміні заснував чернече згромадження та був священиком, його визнано блаженним у 2007 р. Про монашество Розміні відгукувався так: “хоч церква і стоїть на сторожі приватної власності, є люди, які хочуть іншої реалізації”. Проф. Міколє з Папського Університету Урбаніани  дуже влучно висловився про блаженного Антоніо: “Це той, хто почав бачити занадто швидко – і це була його проблема”.

Про це свідчить те, як він роздумує про приватнуIMG_1236 власність, відштовхуючись від комунізму, який в той час лише починає теоретично розвиватись. Вираз Розміні про комунізм, як про “натхнення диявола” для людини, яка жила в Радянському Союзі, був найбільш влучним; “якщо заради держави буде пожертвувана хоч одна особа – то хай така держава пропаде”.

Сестра Віталія дуже влучно показує, наскільки Антоніо Розміні у своїх працях пішов вперед, пригадуючи відповіді студентів, які на питання “Що важливіше: людина чи держава?” – відповідають “Держава”. Це свідчить про те, що в Україні як пострадянській державі, не всі усвідомлюють цінність особистості як такої. Розміні ще століття перед тим сказав про комунізм, що якщо втілити це у реальність – то воно принесе тільки шкоду людській особистості. Блаженний Антоніо вважає, що рівність щодо власності, яку проголошувала ця ідеологія, не є бажаною.

Його вчення про приватну власність починається з особистісного принципу людини. Сестра Віталія зауважує думку Розміні про те, що “однією з умов власності на річ має бути бажання нею володіти; людина продовжується у своїх речах та людина має те, ким вона є: вона є власником свого тіла, розуму, волі, почуттів, а також всього того, що вкладено в її природу”. Ось одне з багатьох визначень власності – це сфера, у яку жоден інший не може увійти, яка виражає тісний зв’язок людини та речі і домінування особи над цією річчю. Якщо забрати якусь річ  – це означає зашкодити свободі цієї людини. Проте, за допомогою тільки матеріального людина не зможе себе реалізувати; повнота буття досягається через правду, чесноту і щастя. Церква стоїть на сторожі приватної власності, коли каже “не кради”, “не пожадай жінки ближнього твого”. Наприкінці лекції учасники дискутували про те, що потрібно розуміти поняттям “привласнення речі” та “щастя”.