Парламентські зустрічі

Міжнародний інститут етики та проблем сучасності спільно з, Інститутом релігії та суспільства Українського католицького університету починаючи з 11 грудня 2014 провели дві парламентські зустрічі.

Програма Парламентських зустрічей «Ціна свободи та суспільні цінності», яку Український католицький університет пропонує насамперед депутатам Верховної Ради, а також іншим зацікавленим особам, створив простір інтелектуальної дискусії, у якому експертне знання світового рівня поєднається із ціннісною перспективою та моральним досвідом, закодованим в українській духовній традиції, з метою вироблення практичних підходів до вирішення актуальних проблем українського суспільно-політичного життя.

Зустрічі були відкриті до усіх українських парламентарів, політиків, громадських діячів і державних службовців, які готові системно впроваджувати ціннісну платформу та світогляд у щоденну практику прийняття парламентських рішень та їхньої суспільної рецепції.

Серед тем, які обговорювалисся в рамках циклу:

·          Жертовність та цінності

·          Потенціал примирення

·          Прощення без покаяння?

·          Закон і благодать

·          Правда і пропаганда

·         «Боротися» з корупцією чи жити чесно?

·         Люструвати чи судити?

·          Caritas і політика
Перша зустріч була присвячена майбутньому 1000-річчю мученицького подвигу князів Бориса і Гліба. Тема симінару звучала так : «Життя віддати за брата: жертовність і цінності».  З своїми рефлексіями щодо даної теми  виступили владика і президент УКУ Владика Борис, проректор УКУ Мирослав Маринович та архиєп. Ігор Ісіченко. Модератор був проректор УКУ Олег Турій.
У Другому семінарі на тему «Блаженні миротворці: потенціал примирення», що відбувся 12 лютого 2015 року  взяли участь архиєп. Любомир Гузар, о. Кирило Говорун, проф. Михайло Черенков.

У своєму слові Блаженніший Любомир підкреслив, що примирення, це взаємний процес і не може стосуватися тільки однієї сторони.

«Примирення – це взаємне прощення. Воно відбувається в дуже простій формі. Ми прощаємо і просимо прощення. Одним словом, це акт взаємного прощення. Це не стається так моментально. Треба певних кроків. Перший крок усвідомити собі, що ми один одного скривдили. Це не є одностороння акція, що ми когось перепрошуємо, бо ми його скривдили, а він є жертвою нашого кривдження. Обидві сторони мусять усвідомити, що на них лежить певна вина, що вони терпіли, але і завдавали терпіння другому. Не може бути примирення одностороннім», — наголосив владика Любомир.

Натомість, архимандрит УПЦ (МП) Кирил (Говорун) говорив про примирення між тими українцями, які підтримали Революцію Гідності і тими, хто цю революцію не підтримав.

«В Україні є два типи розділення. Перше – це розділення, яке виникло внаслідок ставлення до диктатури, через яку ми щойно пройшли. Це дуже серйозне розділення, бо це розділення між частиною суспільства, яка на Майдані протестувала проти цієї диктатури, і тією частиною суспільства, яка мирилася і навіть підтримала цю диктатуру. Друге розділення нав’язане пропагандою і війною, розділення між умовним сходом і умовним заходом. Це розділення між антирадянською інтерпретацією громадянськості і неорадянською інтерпретацією громадянськості… Якщо в Києві, на Майдані, ми мали революцію середнього класу, то на сході ми мали революцію пролетаріату. І там, і там революція, і там, і там соціальне незадоволення, але проблема в тому, що пропаганда інтерпретувала те соціальне незадоволення, яке є на сході, як антиукраїнське. Таким чином був сконструйований певний наратив, який можна назвати антиукраїнським чи сепаратистським. Він сконструйований для того, щоб заглушити наратив Майдану. Цей антиукраїнський наратив є штучним, але він працює, він потверджений кров’ю», — сказав Говорун.

Зустрічі проходили в залі для засідань комітетів Верховної Ради України. Народні депутати виступили не лише слухачами, але й активними учасниками дискусій.

Джерело: RISU